ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: [email protected]; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2013 року 14 год. 03 хв. Справа № 813/3548/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання – Семеряк М.І.,
позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – Клапчука Р.Я.,
розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про визнання неправомірними дій Сихівського районного відділу у м.Львів Державної міграційної служби України у Львівській області щодо вимоги сплати 120 грн. «за бланк паспорта», визнання незаконною відмову Сихівського районного відділу у м. Львів Державної міграційної служби України у Львівській області оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також зобов’язання Сихівський районний відділ у м. Львів Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Під час судового розгляду справи, керуючись ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) проведено заміну первісного відповідача – Сихівського районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на належного відповідача – Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся у Сихівського районного відділу у м. Львів Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Йому було відмовлено в оформленні паспорта, оскільки не було здійснено всіх передбачених оплат. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки чинним законодавством не передбачено обов’язку сплати 120 грн. за бланкову продукцію і надання довідки про несудимість.
В судовому засіданні 25.06.2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовні заяві та додаткових письмових поясненнях, просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача проти позову заперечив. Процедура оформлення та видачі паспорта передбачає вчинення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України дій не тільки щодо прийняття від заявника документів, а й цілого комплексу дій, пов’язаних з оформленням анкети отримувача паспорта, перевіркою достовірності, обробкою та збереженням заявлених особою даних, оформленням паспорта, дані до якого вносяться способом лазерного гравірування, тощо. Зазначені дії визначають зміст послуг з оформлення та видачі паспорта. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098) затверджено Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання. Пунктом 27 Постанови № 795 встановлено плату за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 87,15 коп. При цьому відповідно до Примітки до Постанови № 795 розмір плати за надання послуг наведено без урахування податку на додану вартість та вартості бланків і номерних знаків. Вартість бланка паспорта визначена у розмірі 120 грн. Кошти отримані від надання таких адміністративних послуг перераховуються до загального фонду Державного бюджету. Таким чином, вимоги Сихівського районного відділу у м. Львів Державної міграційної служби України у Львівській області щодо сплати позивачем вартості бланка паспорта у розмірі 120 грн., як передумови для надання йому відповідної адміністративної послуги, є обґрунтованими.
Відтак, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-ХІІ, правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі – Правила).
Згідно з пунктами 10 та 11 Правил, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати. Особи віком від 18 до 25 років, які підлягають призову на строкову військову службу, разом із заявою про оформлення паспорта подають довідку відповідного військового комісаріату щодо можливості виїзду з України. Форма довідки затверджується Міноборони.
Положеннями п.6 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» визначено, що державне мито справляється за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон.
Відповідно до п.п. «б» п.6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем в ході судового розгляду справи, що 22.03.2013 року ОСОБА_1 звернувся у Сихівський районний відділ у м. Львові Державної міграційної служби України у Львівській області з метою подання документів для нетермінового оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивач надав у Сихівський районний відділ у м. Львові Державної міграційної служби України у Львівській області наступні документи: заяву-анкету, паспорт громадянина України, оригінал та копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, квитанцію про сплату державного мита в сумі 170 грн. 00 коп.; квитанцію про сплату послуг ДМС 87,15 грн.
Таким чином, позивачем надано усі необхідні документи для оформлення паспорта, які передбачено пунктами 10 та 11 Правил.
Як вбачається з листа № 4612-1358 від 05.04.2013 року Сихівський районний відділ у м. Львові Державної міграційної служби України у Львівській області відмовив позивачу в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зазначено про необхідність вираження волевиявлення громадянина у формі заяви про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оплати передбачених законодавством обов’язкових платежів передбачених Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795.
З такими підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон суд не погоджується з наступних підстав.
Позивачем надавалась квитанція про сплату державного мита у сумі розміром 170 грн., що не заперечувалось відповідачем. Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року №795 та Постанову Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098 є необґрунтованим, оскільки порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон регламентовано Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», у межах та на виконання якого Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995 року затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення. Ані вказаним Законом, ані зазначеними Правилами не визначено обов’язок особи сплачувати будь-які інші платежі під час оформлення та видачі паспорта.
Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг (далі – Порядок).
Вказаним Порядком визначено перелік платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби.
Відповідно до п.2 Порядку, послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги.
Правовий аналіз Постанови Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов’язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію відповідача про обов’язковість таких послуг, Постанова Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року буде суперечити вимогам Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», положеннями статті 7 якого прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. Як зазначено вище, на виконання вимог Закону, Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995 року затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, вимоги яких дотримано позивачем при зверненні до відповідача.
Зважаючи на викладене, оскільки порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995 року, відповідач, на думку суду, був позбавлений можливості вимагати у позивача будь-які інші документи (платежі), окрім тих, що зазначені у вказаному Законі та Правилах.
Крім цього, відповідач не зміг пояснити суть послуги, яка полягає в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої становить 87,15 грн. з огляду на те, що особа, яка виявила бажання отримати паспорт, сплачує державне мито у розмірі 170 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Не надано відповідачем та представником відповідача і доказів вартості бланка паспорта.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З наявних у справі документів слідує, що у спірних правовідносинах відповідач не забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Разом з тим слід зазначити, що вимоги позивача щодо зобов’язання Сихівський районний відділ у м. Львів Державної міграційної служби України у Львівській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон не відповідають положенням викладеним у ст. 162 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, оскільки в такому разі суд переймає на себе повноваження органу державної влади. Відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із
зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
У зв’язку з чим та з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною вимогу Сихівського районного відділу у м. Львові Державної міграційної служби України у Львівській області щодо сплати громадянином ОСОБА_1 120 гр. «за бланк паспорта», визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про відмову в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною вимогу Сихівського районного відділу у м. Львові Державної міграційної служби України у Львівській області щодо сплати громадянином ОСОБА_1 120 гр. «за бланк паспорта».
3. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про відмову в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1.
4. Зобов’язати Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 27 червня 2013 року.
Суддя В.М. Сакалош
http://reyestr.court.gov.ua/Review/32061531
Останні коментарі